П'ята година вечора. Четвер. Типовий вечір біля телевізора. Звичайний вечір, який повторюється постійно. Місяць. Два. Рік. Час безмежно тягнеться у просторі. Я б назвала це плинністю. Або зомбуванням людей через екрани. Кожний вечір один і той же ритуал, користі — нуль.
Хто такі герої? Здавна ми чуємо, що герої — це люди, які рятували казкові світи від зла. Чи існують герої у нашому часі?
Для кожного у серці завжди живе свій герой.
Як на мене впливають стереотипи старшого покоління
І ось це сталося! Найстрашніше, що могло лишень статися! Щоправда, моя бабуся так не вважає. Та і загалом, вимкнення електроенергії – це не найстрашніше, що з нею траплялося. Колись же їй доводилося йти далеким неасфальтованим шляхом, аби дійти до роботи. Частина його пролягала через залізничні колії. Там часто стояли вагони. І доводилося проходити під ними. Частіше усього потяги були нерухомі. Але ж одного разу потяг (несподівано для бабусі!) рушив. Ще й до усіх обставин була вона у махровій кофтині. Та зачепилася за одну деталь вагона. Мою бабусю декілька метрів протягнуло по шпалах. Аж поки потяг не зупинився.
Чи можливо зрівняти просту гру та наше складне життя? Гра - це послідовність дій, алгоритм та позитивний відпочинок для дітей. Теперішній світ залежний від гаджетів, а тим паче від комп'ютера з комп'ютерними іграми.
Людина – найрозвиненіша істота на планеті, але занадто часто
трапляються випадки, коли саме вона знищує все, що її оточує. А також
знищує саму себе. Вживання наркотиків, алкоголю, зневажання моральних
норм та цінностей, недбале ставлення до природи та навколишного
середовища не просто шкодить здоров'ю людини, а й знищує, вбиває її.
Ми постійно щось шукаємо, на щось очікуємо, мріємо про появу якогось чарівника в нашому житті. Знайти його можна в будьякий момент. Та якщо знаходимо нове, то лише на деякий час, а разом з цим можемо втратити старе та дуже дороге для нас, і назавжди.
Кажуть, що дзеркало - це вхід у паралельний світ. А відображення часто сприймається за двійника. Ну не знаю, чи вірити у таке? Хоча й часто, у нічний час, лякаюся люстерок. Боюся побачити там когось крім себе або й зовсім нічого не побачити.