Ні для кого не секрет, що медіа заполонили наше сьогодення. Ми вже не можемо уявити своє існування без ЗМІ та інтернету. Проте, не кожен задумується чи якісну, важливу та правдиву інформацію ми споживаємо, як медіапродукція впливає на наше життя. А насправді, варто подумати над тим, як не стати рабом медіа, а використовувати їх для власного розвитку та успіху, бо успішна життєдіяльність сучасної людини тісно пов'язана з медіа і саме медіаграмотність є необхідною складовою сьогодення.
Всі ми колись захоплювались артистами та акробатами в цирку, найрізноманітнішими танцюристами. Здавалося, вони літали по сцені, перебуваючи в стані невагомості. Та хто ж знав, що під маскою легкості криються недоспані ночі та численні тренування?
Уявіть що в один день не стало реклами. Жодної візитівки й постеру,- все раптово зникло. Спочатку всі зраділи, тепер надокучливі білборди не закриватимуть пейзажі у містах, на тротуарах біля смітничок не валятиметься купа непотрібних оголошень, по телевізору зникли ліки й продукти. Все добре, але не сильно.
У зв'язку з поширенням пандемії Covid-19 з 11 березня поки що до 11 травня на території України оголосили карантин. Я не буду розповідати більш точніше про цей день, але мені хочеться розповісти вам причини чому це не канікули, чому це не вихідний.
П'ята година вечора. Четвер. Типовий вечір біля телевізора. Звичайний вечір, який повторюється постійно. Місяць. Два. Рік. Час безмежно тягнеться у просторі. Я б назвала це плинністю. Або зомбуванням людей через екрани. Кожний вечір один і той же ритуал, користі — нуль.
Зовсім недавно я зрозуміла, що у всього є свій сенс і своя естетика. Це може бути захід або схід сонця біля річки, будівля, якій вже понад 100 років, миготлива, майже зламана лампочка, птахи, які сидять на гілці і навіть промінчики сонця, що пробиваються крізь жалюзі.
Для кожної людини слово «помилка» має своє значення. Для трьохрічної дитини – це неправильно вимовлене слово, для підлітка – вибір «не тієї» компанії, а в житті дорослої людини — це вже набагато серйозніші речі.
Завжди важко зробити вибір між книгою - електронною чи паперовою. Зараз більшість людей, які обожнюють читати, обирають електронний варіант через його компактність. Цю книгу можна брати з собою у подорожі чи носити у маленькій жіночній сумочці. Маленький гаджет може вміщувати в собі відразу сотні книг. Тому ти можеш брати з собою цілу бібліотеку. А от паперову не завжди можеш взяти з собою. Проте я віддаю перевагу більше паперовій
Сьогодні почути чи побачити новину не про COVID-19 стало майже нездійсненною місією. Хоча, це і не дивно. Адже саме цей вірус змусив похитнутися всю планету. Більшість країн зараз на карантині.
Карантин також вплинув на наше повсякденне життя, змусивши не виходити на вулицю без крайньої потреби, тримати дистанцію та носити маски з рукавичками. Хоча позитивні наслідки він також має.
Ні для кого не секрет, що далеко не всім дітям подобається вчитися. Чому? Причини різні: відсутність зацікавленості, лінь, складнощі у засвоєнні матеріалу, психологічний стан тощо. І коли прийшов час навчатися дистанційно, більшість зрозуміли, що такий формат є більш сучасним, практичним та цікавим. За уроками проводиш менше часу, та й робиш їх у будь-який момент. Існує міф, що на дистанційному навчанні вчаться лише ті, хто має проблеми зі здоров'ям. Зараз більшість людей здобувають освіту саме так.
Залишайся вдома — це не просто словосполучення, яке звучить звідусіль, закликаючи до сумлінного виконання громадянського обов'язку, слухняності та сумлінності, а простий вислів, що рятує тисячі та навіть мільярди життів.
Просто будучи вдома ми допомагаємо нашим лікарям, які кожну хвилину ризикують своїм життям, рятуючи хворих. Цим ми зможемо їм більше допомогти, чим збиратися та гуляти з друзями та родичами. Тим самим, сидячи вдома, можемо зробити багато корисного.
Хто такі герої? Здавна ми чуємо, що герої — це люди, які рятували казкові світи від зла. Чи існують герої у нашому часі?
Для кожного у серці завжди живе свій герой.
Плагіат — це привласнення авторства на чужий твір або на чуже відкриття, винахід чи раціоналізаторську пропозицію, а також використання у своїх працях чужого твору без посилання на автора.
Всім відомо, що зараз дуже багато людей, які просто видають чужу інформацію за свою (особливо, звичайно, в мережі інтернет).
На вулиці двадцять перше століття, світом керують технології. Інтернет — всесвітня павутина. В ній спілкуються люди як вдома, так і на роботі. Однак не всі і не весь час проводять в режимі Online.
Мені здається, в цьому запитанні криється ще одне… Хто кого сформував? Зараз я хочу розглянути дві ці думки. Спочатку, коли я обрала цю тему, я бачила в ній лише один бік питання, що саме покоління вплинуло на появу соціальних мереж та їх популярність.
Пропоную розглянути позитивні та негативні сторони соцмереж.
В кожній системі чи державі є речі, які від звичайних людей ховають чи замовчують....
Ну ось, наприклад, ви знали, що перегляд телевізора є не корисним не тільки тим, що у вас може погіршитися зір..? Чи ви чули про 25-й кадр? Звісно, чули. А ось історією його появи навряд цікавились.
За останні десятиріччя розвиток роботів був досить відчутним. Якщо раніше, років 50 тому людина навіть не могла уявити, що може бути машина з автопілотом, чи той самий смартфон, яким користуються всі, то сьогодні це реальність.
Наркотики – це таке гучне слово, що викликає у людей різні асоціації, емоції, та здебільшого негативні. Одразу на думку спадає білий порошок, марихуана чи таблетка невідомого походження, та людина, яка тремтячими руками вводить у свій організм цю бридоту і навіть не замислюється що вона втрачає, та на які злочини її може наштовхнути бажання отримати нову «дозу».
Як на мене впливають стереотипи старшого покоління
І ось це сталося! Найстрашніше, що могло лишень статися! Щоправда, моя бабуся так не вважає. Та і загалом, вимкнення електроенергії – це не найстрашніше, що з нею траплялося. Колись же їй доводилося йти далеким неасфальтованим шляхом, аби дійти до роботи. Частина його пролягала через залізничні колії. Там часто стояли вагони. І доводилося проходити під ними. Частіше усього потяги були нерухомі. Але ж одного разу потяг (несподівано для бабусі!) рушив. Ще й до усіх обставин була вона у махровій кофтині. Та зачепилася за одну деталь вагона. Мою бабусю декілька метрів протягнуло по шпалах. Аж поки потяг не зупинився.
Чи можливо зрівняти просту гру та наше складне життя? Гра - це послідовність дій, алгоритм та позитивний відпочинок для дітей. Теперішній світ залежний від гаджетів, а тим паче від комп'ютера з комп'ютерними іграми.
Зараз, як ніколи, домашня освіта стає популярною. В 21 першому столітті цей спосіб навчання стає ще більш і більш поширеним. Чому? Зараз дуже складно відповісти на це питання, але я спробую пояснити.
Смартфон. Бездушна рахувальна машина, що замінила більшості друзів, живе спілкування та розваги на свіжому повітрі. Якщо десь і є можливість змінити оточуючий світ одним рухом, то це точно тут. Більшість користувачів навіть не уявляють, яку можливість тримають у руках щодня. Хтось же, знаючи про всі плюси пристрою, не користується цим, дехто робить з цього зброю й вражає нею повільно, але болісно. Але все ж обізнаних користувачі також немало. Мова піде про можливості цих користувачів.
Людина – найрозвиненіша істота на планеті, але занадто часто
трапляються випадки, коли саме вона знищує все, що її оточує. А також
знищує саму себе. Вживання наркотиків, алкоголю, зневажання моральних
норм та цінностей, недбале ставлення до природи та навколишного
середовища не просто шкодить здоров'ю людини, а й знищує, вбиває її.
Це питання собі повинен задати кожен, хто стоїть на пероні з валізою в руках, очікуючи поїзда в краще майбутнє. Щось спонукає шукати нову роботу за кордоном, а не тут.
Україна - це країна змін та реформ, що не завжди комфортно для населення. Люди не відчувають тієї самої впевненості в завтрашньому дні, бо сьогодні ти бізнесмен, керівник успішної компанії, а завтра ти згоден на будь-яку роботу, аби сплатити комунальні послуги.
Існують два поняття: розвиток і деградація. Для початку мені потрібно пояснити ці два твердження. Розвиток – це коли дізнаєшся щось нове, ходиш на багато гуртків, щоб розвивати себе, а деградація – це рух назад, поступове погіршення, втрата моральних цінностей, - те саме, що й занепад.
Ми постійно щось шукаємо, на щось очікуємо, мріємо про появу якогось чарівника в нашому житті. Знайти його можна в будьякий момент. Та якщо знаходимо нове, то лише на деякий час, а разом з цим можемо втратити старе та дуже дороге для нас, і назавжди.
Кажуть, що дзеркало - це вхід у паралельний світ. А відображення часто сприймається за двійника. Ну не знаю, чи вірити у таке? Хоча й часто, у нічний час, лякаюся люстерок. Боюся побачити там когось крім себе або й зовсім нічого не побачити.
Я люблю читати! І це не початок твору п'ятикласниці. У наш час інтернет наповнений, відверто кажучи, всяким непотребом. І щойно я починаю читати статті, розумію, що люди пишуть, просто так, аби щось написати. Аби було. Або ж щоб не отримати стусана від боса (як один з варіантів). І таке буває. Я вражена безграмотністю і халтурством навколо.
Важко недооцінити роль Інтернету в нашому житті. Весь обмін інформацією перейшов у віртуальний простір. Однозначно, що без Глобальної Павутини сьогодні — нікуди. Але не всі розглядають Інтернет виключно в ролі важливого та зручного інструменту. Буває навіть таке, що людина зранку, відразу після сну, не квапиться вмитися, почистити зуби або прийняти душ. Їй куди важливіше перевірити свої соціальні мережі, електронну пошту, новини на сайтах.